"Вимушена зізнатися.⠀⠀⠀⠀⠀

Зізнатися, що я жахливо вразлива і тому часто піддаюсь сумнівам.⠀⠀⠀⠀⠀⠀

На мій погляд, це притаманно тим, хто постійно шукає спосіб зробити більше і стати кращою версією себе, а не просто тішитися досягнутим.⠀⠀⠀⠀⠀⠀

Знаєте, у мене самої завжди виникають такі думки: як встигнути зробити більше, чим я можу ще комусь допомогти? Напевно ця жадібність до постійного руху і є цілеспрямованістю. Це ніби вічний двигун, що змушує тебе просинатися зранку і не засмучуватися минулим невдачам. А вони обов'язково трапляються. Успіх неможливий без невдач. Обов'язково відбуваються розчарування, зради та образи. Ось, зовсім нещодавно мені написав 14 -річний хлопчик:⠀⠀⠀⠀⠀⠀

«Добрый вечер, Джа) К сожалению я уже полностью запутался и не знаю что делать. Меня не вдохновляет ничего но я все равно делаю, стараюсь. Мне 14 и я очень хотел бы добиться того же что и вы я кайфую от сцены, хотел бы писать песни, но у меня ничего не выходит так как окружение сбивает меня. Вы можете что-то посоветовать?»⠀⠀⠀

Я йому відповіла, що як не дивно у мене та сама ситуація. Кожного разу, не зважаючи на вік та статус, особливо якщо ти у пошуку, потрібно проходити дуже складний шлях через переконання та доведення того, що ти на своєму місці. Звісно, потрібно довіряти людям, але не дозволяйте зруйнувати себе настільки, щоб у вас погасло полум’я та опустилися руки. Пам’ятайте, цілеспрямованість – рух і коли він закінчується, закінчуємося й ми самі.⠀⠀⠀⠀

Мені навіть здається, що в середині кожного з нас вбудовано маятник. Він не тільки вказує куди йти, але й приводить до тих людей, які завжди підтримають і знайдуть правильні слова, аби повернути тебе на твій шлях."

⠀